Методична скарбничка

На цій сторінці ви можете ознайомитися з матеріалами досвіду роботи.

Моїм життєвим кредо стали слова східного філософа: 

"Я не вмію любити, або віддавати на половину. Я або віддам усе, або ж нічого..."


Опис змісту досвіду  «Формування творчої особистості в процесі вивчення  біології»


Не так важливо вчити дітей,
як потрібно створити ситуацію,
у якій дитина просто не може не вчитися
і робить це із задоволенням.
К. Роджерс
Мета моєї  діяльності є  формування ключових компетентностей кожного учня, розвиток їх творчого потенціалу,  вміння вибудовувати гармонійні стосунки з довкіллям, спостерігати за об’єктами і явищами природи, бути допитливим. Отже для формування й розвитку творчого стилю діяльності учня, надзвичайно важливим є використання компетентнісного підходу, технологій критичного мислення, інтегрованого навчання. А чинниками, що впливають на формування творчої особистості, є гнучкість, цілеспрямованість, толерантність та інше.
Побудова предметного навчання за інтегрованим типом відповідає завданням особистісно компетентністного навчання, тому що дає можливість виявити ставлення учня до навколишнього світу, що є цілісним і багатогранним.
Принципами інтегрованого навчання є:
·        пояснення навчального матеріалу на інтегрованій основі;
·        формування цілісних знань школярів;
·        розвиток особистісного потенціалу учня.
Здатність до творчості, поєднана з високим інтелектуальним рівнем, - це виняток, рідкісне явище у звичайному шкільному класі. Проте потенційна творчість притаманна кожній дитині. Моє  завдання як вчителя – створювати умови, за яких схильність дітей до нового, нестандартного, їхнє бачення самостійно вирішувати поставлені завдання можуть розвиватися. Для цього потрібне спеціальним чином організоване соціально-педагогічне середовище, а також певні педагогічні засади.
Для досягнення поставленої мети я  використовую під час навчальної діяльності різноманітні методи і прийоми, технології, які сприяють формуванню творчої особистості.
Найголовнішим у роботі педагога є уміння навчити учня концентрувати увагу, спостерігати за об'єктами і явищами природи, бути допитливим.
Необхідні такі передумови, щоб цілеспрямованого учня вразило будь-яке помітне явище, щоб воно декілька днів турбувало його, перш ніж він це явище  для себе відкриє. Справа учня – бажати, шукати, знаходити; справа педагога –  зробити знання доступними, зародити бажання вчитися, вказати на засоби досягнення мети.
Збільшення розумового навантаження на уроках біології змусило  замислитися, як підтримати в учнів інтерес до вивченого матеріалу та їх активність протягом усього уроку. У зв’язку з цим я почала працювати, використовуючи ефективні форми і методи навчання та методичні прийоми, які б активізували думку школярів, стимулювали б їх до самостійного набуття знань.Практикує проведення уроків у таких нестандартних формах: урок-подорож, урок-казка, урок-презентація, інтегрований урок, урок-гра, урок-вікторина.
Найбільшого ефекту в розвитку самореалізації учня  досягаю під час використання як інтерактивних, так і інтегрованих технологій навчання.
Інтегрований підхід у навчанні біології сприяє формуванню розумових умінь і критичного мислення школярів, гуманізації навчального процесу, розвиває творчі здібності вихованців. Інтеграцію навчального матеріалу здійснюю незалежно від моделей навчання (чи пасивної, чи активної, чи інтерактивної).
Інтегрований урок – нетрадиційний за формою проведення. Такий урок має свою схему, свої методичні, психологічні особливості та особливості спільної діяльності. На інтегрованих заняттях постійно звертаюся  до досвіду школярів.
За допомогою інтерактивної методики «Дискусія» виявляю різні позиції з вирішення певної проблеми або суперечливого питання. Навчальна дискусія дає змогу вчителю використати різні погляди щодо тієї чи іншої проблеми, а учням – обґрунтувати свою позицію. Правильні чи помилкові судження затверджують у свідомості учнів основні теоретичні положення і висновки. Наприклад, в 11-му класі, під час вивчення основних напрямків сучасної біотехнології  я пропоную дискусію з теми «Транс генні продукти: «за» і «проти», а вивчаючи тему «Розмноження та індивідуальний розвиток організму» – «Медичні та етнічні проблеми клонування».
Інтеграція змісту декількох предметів формує цілісні знання, об’єднує спільною метою в межах одного уроку, допомагає поєднати інтереси  школярів, які віддають перевагу іншим наукам і бувають пасивними на уроках біології. Досить часто на заняттях застосовую інтерактивну методику «Мозковий штурм». Так на уроках «Білки» (10 клас), учні об’єднуються у дві групи: «генератори ідей» та «аналітики».
В своїй роботі застосовую різноманітні проблемні ситуації.
1. Ситуація невідповідності
Наприклад, при вивченні теми “Рух крові по судинах” спочатку дається поняття “тиск крові” і з’ясовується, що кров рухається завдяки різниці тисків (згідно законам фізики) від ділянки з вищим тиском до ділянок з нижчим тиском. Проте далі вивчається поняття “швидкість руху крові”, де учні пізнають, що найбільша швидкість в аорті, найменша – в капілярах, а в венах вона зростає. Виникає питання: “За рахунок чого ж зростає швидкість в венах?”. Або, під час проведення лабораторної роботи “Мікроскопічна будова крові” учням пропонується дати відповідь на питання “Чия кров: людини чи жаби, переносить кисню більше?”. Діти зразу ж відповідають, що жаби, бо еритроцити крові жаби більші за розмірами. Але це не так. Разом починаємо шукати відповідь на питання.
2. Ситуація несподіванки
Створюється при ознайомленні учнів з фактами та явищами, які викликають здивування, вражають своєю незвичністю. Наприклад, тема “Серце, його будова”; перед вивченням питання про властивості серцевого м’язу, вчитель розповідає про лікаря, засновника наукової анатомії Везалія: “Одного року Везалій в присутності глядачів зробив розтин трупа людини, щоб з’ясувати причину смерті. Який же був жах всіх присутніх і самого Везалія, коли всі побачили слабко працююче серце! За це лікарю був винесений вирок до страти”. Як же пояснити цей факт? Невже Везалій не зміг відрізнити: жива чи мертва людина? Далі дається поняття про автоматію серця.
3. Ситуація, яка спонукає учнів до порівняння та співставлення явищ та факторів.
Невміння порівнювати, аналізувати – це також недолік сучасної школи.
Наприклад, при вивченні теми «Плазуни» (8 клас), повідомляю, що ці тварини зуміли повністю опанувати суходіл. Пропоную питання: «Давайте спробуємо разом з’ясувати, які зміни в будові цих тварин допомогли їм, на відміну від амфібій, повністю освоїти суходіл?». І далі, використовуючи набуті знання, малюнки, натуральні об’єкти, підручник в ході бесіди учні з’ясовують ці зміни.
Або, тема «Запилення квіткової рослини»: «Давайте з’ясуємо, чи будуть між собою відрізнятися рослини, які запилюються вітром від рослин, які запилюються комахами?». Під умілим керівництвом учителя та завдяки знанням учнів про будову різноманітних квіток, суцвіть, термін розпускання квіток і таке інше, формулюються відповідні висновки.
4. Ситуація, яка спонукає до узагальнення фактів.
Наприклад, після вивчення теми «Травлення в шлунку! Та «Травлення в кишечнику» («Біологія людини», 9 клас): «Знаючи будову та функції шлунку та кишечнику, зробіть висновок: чому шлунок короткий та об’ємистий, а кишечник довгий та тонкий?».
Або, після вивчення розмноження плазунів (8 клас): «Чому в життєвому циклі плазунів відсутня личинкова стадія розвитку, а в земноводних та риб стадія личинки є?». Або, тема «Розмноження та розвиток птахів»: «Чому в кладці виводкових птахів яєць більше, чим в кладці птахів гніздового типу?».
5. Ситуація, яка спонукає учнів до аналізу фактів та явищ дійсності, що породжують протиріччя.
Наприклад, тема «Дихальні рухи» («Біологія людини», 9 клас). Урок починається  з запитання: «Як ви вважаєте, повітря потрапляє в легені тому, що об’єм легень збільшується, чи об’єм легень збільшується бо туди заходить повітря?». Діти активно працюють над цим питанням і так вчитель переходить до викладу матеріалу про дихальні рухи – вдих та видих та їх регуляцію.
З метою досягнення глибоких знань та розвитку творчих здібностей учнів широко практикую  біологічні диктанти, які подібні до тестової перевірки, бо є також вправами зворотної дії: можна одразу перевірити правильність виконаної роботи. Проте вважаю біологічні диктанти більш ефективними, адже тести передбачають лише вибір правильної відповіді, а диктант вимагає коментарів, пояснень, проведення аналогій, асоціацій тощо.
Біологічні диктанти проводжу як на початку уроку (перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань), так і в кінці (підсумок уроку).
Розрізняють такі види диктантів:
·        Асоціативні перевіряють, як учні орієнтуються в біологічному матеріалі. (Диктуються  біологічні терміни, прізвища, дати, потрібно виявити узагальнююче слово )
·        Логічні диктанти дають можливість з'ясувати, як вміють учні пов’язувати  факти, події, знаходити спільне чи відмінне в них.
·       Бліц-диктанти вимагають міцного засвоєння знань та блискавичної реакції на поставлене питання.
·        Хронологічні диктанти пропонуються тоді, коли є потреба запам’ятати найважливіші дати, пов’язані з відкриттями чи дослідженнями.
В основі моєї  педагогічної праці  –  постійне прагнення розвинути творчість  своїх учнів. На заняттях біології створюю атмосферу пошуку, відкриття, пробуджую інтерес до вивчення улюбленого предмета, спрямовую учнів на формування відчуття своєї унікальності і неповторності. 
Велику увагу приділяю гуманістичному аспекту, оскільки це невід’ємна складова біологічної освіти в школі. Мотивуючи пізнавальна активність учнів, використовую уривки з літературних творів, віршів, де йдеться про об’єкт вивчення. Учні виконують творчі завдання: складають сенкани, кросворди, вірші, казки. Це дає можливість поєднувати літературні здібності школярів з  вивченням біології.
Сучасний урок важко уявити без використання засобів ІКТ. Електронне навчальне забезпечення, заняття з використанням матеріалів Internet, створення учнівських презентацій науково-дослідницьких робіт – все це сприяє ефективному впровадженню інформаційних технологій з навчальною метою.
На уроках біології особливу увагу приділяю  обдарованим дітям, розвиваючи  їх логічне мислення, творчу активність, бажання глибше, ніж інші учні, пізнати загадковий світ живої природи.
Основна моя  мета як  вчителя біології – зацікавити учнів, викликати в них радісне відчуття успіху, створити разом з  батьками сприятливі умови для самореалізації дитини в майбутньому, правильного вибору професії. Більшість моїх  випускників успішно продовжують навчання у вищих навчальних закладах, обравши спеціальність, пов'язану з біологією.

Використання кімнатних
рослин у навчально-виховному процесі з біології
 

Кімнатні рослини - умовна назва групи рослин, які в дикому вигляді можуть проживати в різних кліматичних умовах, та географічних умовах планети, для яких людина створює умови існування в межах кімнати.
Кабінет біології та географії Лемешівської ЗОШ І-III ст.. невеликий, всього 30 м 2. Проте в ньому зібрані кімнатні рослини понад сорока видів з двадцяти родин. Серед них є представники різних екологічних груп, різних життєвих форм, тому вони  є доречним демонстраційним матеріалом під час вивчення багатьох питань з морфології, анатомії, фізіології рослин.
   Кімнатні рослини в навчально-виховному процесі Лемешівської школи використовують досить часто. Майже кожна тема вивчається при допомозі кімнатних рослин. Кімнатні рослини, які легко розмножуються (колеус Блюме, традесканція, бальзамін, пеларгонія)  використовуються як роздавальний матеріал для проведення лабораторних робіт.
   Правильно організована робота з кімнатними рослинами дає змогу:
1. Ознайомити учнів з різноманітністю кімнатних рослин та їхнього     будовою.
2.    Навчити школярів визначати правильну наукову назву рослин.
3.    Вивчати анатомічні, морфологічні і фізіологічні особливості рослин різних екологічних груп.
4.    Навчити учнів розмножувати рослини.
5.   Організувати дослідницьку роботу, спостереження з метою виявлення залежності умов зростання кімнатних рослин від їхнього еколого-географічного походження.
6.  Проводити позакласну роботу (гурток «Юні дослідники природи», організовувати вечори, конференції, вікторини про кімнатні рослини тощо).
Таке усебічне використання кімнатних рослин у навчальній і позакласній роботі з біології підвищує інтерес до предмета, сприяє естетичному, екологічному і трудовому вихованню школярів.
Цікава рослина з’явилася в кабінеті біології. Це – мімоза соромлива. При дотику до листочків цієї рослини, вони опускаються. Отже, на прикладі цієї рослини учні вивчають подразливість у рослин.
За умовами зростання кімнатні рослини, які є в кабінеті біології можна поділити на 3 групи:
1.  Рослини вологих тропічних лісів (бальзамін, бегонії, плющ восковий, традесканція, фікус).
2.  Рослини субтропіків (аспідистра, амариліс, аспарагус, пеларгонія, сенполія, або узумбарська фіалка, хлорофітум, папоротник, або нефролепіс високий).
3.   Рослини пустель (агава, алое, брюфілюм, кактуси, сансевєра ).
       Під час добору кімнатних рослин для кабінету біології враховані такі вимоги:
1.   У кабінеті повинні знаходитись рослини різних екологічних груп.
2.   Рослини обов'язково треба використовувати у навчальному процесі з біології, а не тільки як прикрасу кабінету.
3.   Підбирати рослини, невибагливі до умов вирощування, які легко розмножуються.
4.   Небажано мати в кабінеті отруйні рослини: паслін перцевий (отруйні ягоди), олеандр (отруйна вся рослина), примулу китайську тощо.
5.Рослини повинні бути універсальними, і використовуватись практично на всіх темах;
      
Розташовують  кімнатні рослини в кабінеті за ставленням до світла, вологи, ґрунту, щоб полегшити догляд за ними. Усі рослини кабінету  мають етикетку і паспорт. Для етикеток  ми використовуємо цупкий папір. Розміри етикеток 8x5 см. На них зазначається родина, рід, вид і батьківщина рослини. Етикетку потрібно за парафінувати, щоб вона не розмокла. Готова етикетка має такий вигляд:
Родина - Лілійні
Рід - Аспарагус
Вид - Аспарагус Шпренгера
Батьківщина - субтропіки Південної Африки

    На основі етикетки складають паспорт рослини, в якому зазначають біологічні особливості, вимоги до догляду, літературу, в якій можна, прочитати про цю рослину.

 Тема. Хвороби органів дихання та їх профілактика

Мета:
Освітня. Розширити, систематизувати та узагальнити знання про захворювання органів дихання, з’ясувати причини виникнення хвороб, спосіб їх розповсюдження, перебіг, наслідки, засоби профілактики.
Розвиваюча. Активізувати мислення, дати змогу учням усвідомити та проаналізувати власну відповідальність за своє життя і здоров’я.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих.
Обладнання: таблиці «Органи дихання», «Гігієна дихання», «Профілактика повітряно – крапельних інфекцій», довідники, словники.
Базові поняття та терміни: грип, інфекційний риніт, ангіна, туберкульоз, трахеїт, бронхіт, астма бронхіальна, пневмонія.
Очікування: учні
·        називають хвороби органів дихання;
·        пояснюють причини виникнення хвороб;
·        розпізнають віруси, бактерії на фотографіях, малюнках;
·        застосовують  знання для профілактики захворювань органів дихання

Хід уроку 
І. Організаційний етап
Створення психологічного настрою
У ч и т е л ь: Давньогрецька мудрість говорить: «Вважай нещасливим той день і ту годину, коли ти не засвоїв нічого нового». Тож давайте посміхнемося один одному , і вперед до нових знань (слайд).

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів і мотивація навчальної діяльності учнів, оголошення теми і завдань уроку.

         Графічний диктант
+       -        +       +       -        +       +       +       +       -
1       2       3       4       5       6       7       8       9       10
“+”    - так
“-“     - ні
Взаємоперевірка і взаємооцінювання.
1.                В носовій порожнині повітря зволожується.
2.                Коли людина говорить, голосова щілина має вигляд рівнобедреного  трикутника.
3.                Тиск СО2  у венозній крові вищий ніж в альвеолярному повітрі.
4.                Молекули кисню, що взаємодіють з гемоглобіном еритроцитів, утворюють оксигемоглобін.
5.                По легеневих венах артеріальна кров надходить у права предсердя.
6.                У тканинах органів артеріальна кров перетворюється на венозну.
7.                Дихальні рухи (вдих – видих) регулюються дихальним центром.
8.                Коли міжреберні м’язи скорочуються, грудна порожнина розширюється.
9.                Якщо концентрація СО2 у крові збільшується, частота і глибина дихальних рухів – теж збільшується.
10.           Чхання – сильний і дуже швидкий рефлекторний видих через рот.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1.     Причини захворювань дихальних шляхів
Обговорення з учнями цієї проблеми. Запис висновків у зошит. (Вправа «Мікрофон»).
(Зниження опірності організму через погане харчування, малорухливий спосіб життя, переохолодження організму,  паління, різні хронічні інфекції).

Повідомлення вчителя про класифікацію хвороб органів дихання.
Робота в групах  (робота з таблицями, довідниками, схемами, словниками, підручником).
2.     Захворювання, що спричиняються вірусами
(Повідомлення учнів)
Найпоширенішим захворюванням, спричиненим вірусами, є грип. Це захворювання належить до повітряно-крапельної інфекції. Під час чхання й кашлю мільйони невидимих для ока краплинок з вірусами грипу потрапляють у повітря, а з нього через дихальні шляхи здорової людини проникають в її організм.         
Грип поширюється дуже швидко, тому хворих на грип не можна допускати до роботи на підприємствах, в установах, до занять у навчальних закладах.
                                                            Вірус грипу
3.     Захворювання, що спричиняються бактеріями
(Повідомлення учнів)
До найпоширеніших захворювань, спричинених бактеріями належать: інфекційний риніт, утворення аденоїдів, ангіна, туберкульоз, трахеїт, бронхіт, пневмонія.
Інфекційний риніт (від грец. ринос - ніс) - це запалення слизової оболонки порожнини носа (нежить). Воно найчастіше є наслідком грипу.
Утворення аденоїдів (від грец. аден - залоза, ейдос - вигляд) - це результат постійного запалення (переважно у дитячому віці) лімфатичних вузлів - мигдаликів, їхнього розростання, які, як вам відомо, у великій кількості містяться у глотці. Аденоїди спричинюють постійне закладання носа, хронічний нежить, гугнявість, сон з відкритим ротом, формування «аденоїдного типу обличчя», зниження працездатності у школярів.

Стрептококи
Ангіна (від лат. анго - стискаю) - гостре запалення мигдаликів, які розташовані в глотці. Ознаки хвороби - відчуття стиснення горла, біль під час ковтання, підвищена температура, загальне нездужання. Можливе утворення гнояків на мигдаликах. Ангіна дає ускладнення (ревматизм, вади серця), тому лікувати її треба тільки під наглядом лікаря, виконуючи всі його призначення.


                                                                     Диплококи                                            
Трахеїт (від грец. трахея - дихальне горло) - запалення слизової оболонки трахеї. Його ознаки: дертя у горлі, сухий кашель у поєднанні з відчуттям болю в зіві та за грудиною, голос стає хрипкий. Спричинюється переохолодженням, курінням, інфекціями.
Бронхіт (від грец. бронхи - дихальне горло) - це запалення слизової оболонки бронхів. Збудником можуть бути стрептококи, стафілококи. Одне з найпоширеніших захворювань органів дихання. Для бронхіту характерні кашель (при гострому бронхіті довготривалий), частіше зі слизовими виділеннями, задишка, біль у грудях, підвищення температури, хрипи в легенях.
Пневмонія (від грец. пневмо - легеня), або запалення легенів, - запалення тканини легенів; належить до гострих інфекційних захворювань. Пневмонію можуть спричинити пневмококи, стафілококи, стрептококи, що потрапили в дихальні шляхи.
Для пневмонії характерні раптове підвищення температури тіла (38-39 °С і вище), погіршення загального стану, поява задишки, сильний біль у боці, потім з'являється кашель із слизовими виділеннями.
Туберкульоз (від лат. туберкулюм - гулька) - поширене інфекційне соціально небезпечне захворювання, що найчастіше уражає легені, кістки. Інша назва - сухоти. Збудник туберкульозу - мікобактерії - туберкульозна паличка (паличка Коха, або бацила). Вона може перебувати у вдихуваному повітрі, краплинках харкотиння, на посуді, одязі, рушниках та інших предметах, якими користувався хворий на туберкульоз. Мікобактерії туберкульозу можуть передаватися людині й від продуктів харчування тваринного походження - молока та м'яса.

                                                                 Паличка Коха
Туберкульозні палички швидко гинуть у сухих, добре освітлених сонячних місцях. Тому, щоб запобігти захворюванню, потрібно тримати в чистоті житлові будинки, вулиці міст, громадські приміщення. Велике значення для очищення повітря в населених пунктах мають зелені насадження.

4.  Фізкультхвилинка.
Тепер трошки відпочинемо і проведемо фізкультхвилинку.
Підведіться і відреагуйте:
1) якщо ви згодні, що вдих і видих – це дихальні рухи – сплесніть у долоні
2) якщо ви згодні – що після першого уроку в класній кімнаті кисню більше ніж після п’ятого уроку, зробіть глибокий вдих і видих.
3) Якщо вважаєте, що чхання – це швидкий і сильний видих через ніздрі – підстрибніть.

5.  Захворювання органів дихання, спричинені алергенами?
(Повідомлення учнів)
До найпоширеніших алергічних захворювань відносять алергічний риніт, бронхіальну астму. Їх спричинюють алергени, серед яких можуть бути продукти харчування (цитрусові, яйця, шоколадні цукерки тощо), пил, шерсть тварин, пилок деяких рослин, хімічні речовини, різні косметичні засоби, медикаменти тощо. Алергічний риніт є самостійним захворюванням, спричиненим алергенами, які потрапляють на слизову оболонку носа. Ознаками його є набряк слизової оболонки, сухість і свербіння в порожнині носа, що супроводжується чханням і слизовиділенням. Головними способами лікування є усунення контакту з алергеном, заспокійливі засоби.
Бронхіальна астма характеризується періодичними нападами ядухи і кашлю, пов'язаними з гострим порушенням бронхіальної прохідності. Ці порушення спричинюються накопиченням у крові та тканинах алергенів, що призводять до спазмів м'язів бронхіол, посилюють секрецію слизу. Внаслідок цього в просвіті бронхів збирається в'язка речовина, виникає набряк, що порушує рухову функцію бронхіол. Людині тяжко дихати. Лікують астму в спеціальних санаторіях, розташованих в екологічно чистих зонах.

До надзвичайно поширених чинників, що призводять до захворювань органів дихання, належать речовини, які утворюються при згорянні тютюну в сигареті (нікотин, чадний газ, синильна кислота тощо).
6. Вправа «Проблема на долоні»
Мета: показати шкідливий вплив тютюнопаління на здоров’я людини;  сприяти формуванню  в учнів дбайливого ставлення до власного здоров’я та здоров’я оточуючих.
Інструкція: діти передають пачку від цигарок по колу, при цьому кожен тримає її на своїй долоні і говорить про куріння все, що йому відомо.


ІV. Закріплення вивченого матеріалу
Бесіда про профілактику  захворювань органів дихання. (Діти обґрунтовують  профілактичні заходи, які можуть попередити захворювання органів дихання і  оформляють  пам'ятку).

·        у період епідемій здійснювати відповідну вакцинацію (протигрипозну, протитуберкульозну тощо), не відвідувати людні місця (концертні зали, театри тощо);
·        проходити диспансерне обстеження (масова флюорографія), яке дає змогу вчасно виявити серйозні захворювання органів дихання;
·        дотримуватися чистоти в приміщеннях;
·        дотримуватись правил особистої гігієни;
·        загартовувати організм;
·        раціонально харчуватися, вживати вітамінізовану їжу.

Узагальнення знань ( Відповіді у вигляді невеличких  презентації).
1.     Чому в Україні існують спалахи туберкульозу?
2.      Які заходи профілактики цього захворювання?
3.     Чому збудник туберкульозу особливо небезпечний для ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД?
4.     Чому туберкульозні диспансери розташовані поблизу хвойних лісів?
5.      
V. Рефлексія. Продовжити речення «Сьогодні я зрозумів, що….»
Заключне слово вчителя
Найдорожче, що є в людини – це її здоров’я. згадайте народну мудрість: «Гроші втратив – нічого не втратив, час втратив – багато втратив, здоров’я втратив – усе втратив».

VІІ. Домашнє завдання:

1.     Прочитати параграф підручника і дати відповіді на запитання в кінці параграфа.