Біоманія

КАРАНТИН продовжено до 31.01.2016. Далі навчаємося  самостійно. Біологія 8 клас

Дорогі мої восьмикласники, пропоную самостійно опрацювати матеріал з теми "Поведінка і сезонні явища в житті риб".

Чудовий письменник Федір Абрамов написав казку «Жила-була сьомужка». Автор описує історію життя риби сьомги. Авторська позиція виявляється вже в назві самого твору. Він ласкаво називає рибу сьомужкою. І ім’я у рибки було — Красавка. Ось як описує автор життя цієї рибки: «Зранку вона ловила комашок і павуків, яких приносило течією, а потім, якщо було сонячно, гралася: то підштовхувала носиком іскрометні камінці на дні, то стрибала за смарагдовими бабками, які снували над самою водою, а іноді, заради забави, навіть кидалася на якого-небудь малька, що зазнався».

Запитання до  ВАС, учні:

— Які емоційно забарвлені слова використовує автор у цьому уривку? 

Сьомга, про яку йдеться в оповіданні Ф. Абрамова, народилася в річці, а потім разом з іншими сьомгами вирушила в море. У морі сьомга проводить більшу частину свого життя. Але коли риби дорослішають, у них проявляється інстинкт розмноження. Це складне природжене чуття, яке змушує риб плисти на нерест, щоб відкласти ікру. Сьомга відкладає ікру в річках: входить до них з моря і піднімається вгору проти течії. Рибам приходиться дуже важко, на бистрині течія буває дуже сильною, а шлях перепиняють різні перешкоди. І все-таки риби пливуть відважно й сміливо: «...Шалена течія, крижані затори, якась перешкода з колод у всю річку за-важають плисти рибам. Сьомга робить лютий помах хвостом — і тіло її в бризках та піні злітає над водою...

Поступово вода в річці почала падати. Сьомги одна за одною почали вставати на плеса — місця, де вони виросли. А Красавка ще довго пливла вгору по річці. Часом її охоплював відчай. Річка від порога до порога ставала все вужчою і мілкішою. Їй часто доводилося плисти через киплячі буруни, з усього маху падати на гостре каміння... Але ось нарешті й вона досягла своєї батьківщини!».

Казочку прочитали, тепер самостійно попрацюйте з підручником! 

Опрацюйте  текст «Міграція риб», при цьому використовуйте метод «Позначки» (робите позначки олівцем на полях під час самостійного опрацювання теоретичного матеріалу:

«» — інформація підтверджує попередні знання;

«+» — нова інформація для вас; 

«–» — інформація суперечить вашим знанням, 

«?» — інформація, незрозуміла під час читання, яка потребує додаткового пояснення.)

( результати роботи обговоримо РАЗОМ).

Цікава інформація

Риби-ангели, що населяють коралові рифи, є улюбленими об’єктами спостереження аквалангістів. Незважаючи на це, про спосіб життя риб-ангелів відомо мало. Усі риби-ангели є смачними, тому аборигени часто відловлюють їх.

Одна з особливостей риб, які живуть на коралових рифах, полягає в тому, що багато які з них, зокрема й риби-ангели, у міру дорослішання можуть змінювати свою стать. Риби, які в мо-лодості були самками, пізніше стають самцями. Особливо цікаві в цьому відношенні зграєві види, такі як синьо-жовтий центропиг. Кожна зграйка цих риб складається з одного самця й гарему самок. Якщо самець загине, найстарша і найбільша самка з гарему змінює стать і переймає його обов’язки. Таким чином новий самець забезпечує виживання всієї групи й запліднює ікру.

Про поведінку риб-ангелів під час нересту відомо небагато. Нерест багатьох видів коралових риб відбувається над рифами, ближче до водної поверхні. Ритуал полягає в тому, що самець і самка швидко підпливають до поверхні води, випускають у воду ікру й молочко і знову опускаються на глибину. Запліднені ікринки плавають біля поверхні, а морські течії відносять їх подалі від берега й природних ворогів. У ході останніх досліджень було доведено, що риби-ангели нерестяться в таких місцях, звідки течія переносить мальків назад, на рідний риф. Більша частина нового покоління гине, їх поїдають крупніші жителі атолів. Вікові зміни забарвлення характерні для більшості риб-ангелів. Ця унікальна особливість сприяла тому, що більшість цих риб була описана науковцями двічі: їх помилково вважали різними видами.

Особливості поведінки риб

Самка оселедця відкладає від 20 000 до 40 000 ікринок, тріски  — в середньому 9 млн, а самка колючки триголкової лише 20–100 ікринок.

Запитання до ВАС, мої дорогенькі восьмикласники:

— Як ви гадаєте, чому самка колючки триголової відкладає невелику кількість ікри? 

Більшість кісткових риб не турбуються про потомство: віднерестившись, вони кидають ікру напризволяще. Оскільки при цьому багато ікри гине, то такі види риб відкладають величез-ну її кількість (наприклад, риба-місяць — до 300 млн ікринок).

Менше ікри відкладають ті види риб, які проявляють певну турботу про нащадків. На-приклад, самка карепрокта камчатського відкладає ікру під панцир краба. Самець триголкової колючки, поширеної і в Україні, влаштовує на дні водойми гніздо з частин водяних рослин, скріплюючи їх клейкими виділеннями залоз шкіри. Гніздо з протилежних боків має отвори. Самки колючки відкладають у нього по 20–100 ікринок. Упродовж 10–15 діб самець захищає гніздо, при цьому він б’є плавцями, таким чином створюючи рух води через нього, щоб забезпечити постійне надходження кисню до ікри, що розвивається.

Турбота про нащадків

Гірчак (цей вид живе у прісних водоймах України) захищає нащадків інакше. Під час нересту в самки виростає довгий яйцеклад, за допомогою якого вона відкладає невелику кількість ікри у мантійну порожнину двостулкових прісноводних молюсків. Захищена таким чином ікра розвивається в молюску, постійно маючи достатньо кисню і поживних решток.

У самців морської голки та морського коника на нижньому боці тіла є шкірні згортки, що утворюють своєрідний мішок, у який самки відкладають невелику кількість ікри; там і розвивається молодь.

Самки африканської тиляпії та самець апогона виношують ікру в ротоглотковій порожнині, в яку в разі небезпеки можуть ховатися і мальки.

Австралійська риба гуліверів куртус носить ікринки в себе на лобі. Ікринки, прикріплені клейкими відростками з обох боків, міцно тримаються гачком, створеним спинним плавником риби. Мешканці Амазонки дискуси вигодовують мальків виділеннями з боків дорослої риби.

Складна будова нервової системи і розвинені органи чуттів зумовлюють і складні форми поведінки риб. Їм притаманні не лише досконалі інстинкти (турбота про нащадків, будівельні інстинкти тощо), а й здатність до вироблення умовних рефлексів. Так, ви самі можете привчити акваріумних риб припливати на ввімкнення настільної лампи, якщо при цьому їх годувати.

Територіальна поведінка

Багато які мешканці морів та океанів є територіальними тваринами. Вони спеціальними способами позначають і захищають свої ділянки, демонструючи яскраві попереджувальні ко-льори або видаючи певні звуки. Найзапекліші поєдинки можна спостерігати в прибережних водах, де проживає велика кількість видів. 

Помацентрові — це найагресивніші риби, що живуть на коралових рифах. Вони невеликі, проте не бояться поєдинків з крупними супротивниками. Ці риби влаштовують на рифах своєрідні сади з водяних рослин. Спочатку на невеликій ділянці вони знищують усі живі корали. Незабаром виростають нові водорості, що є їжею помацентрових, серед них поселяються дрібні ракоподібні. Численні види помацентрових захищають свої ділянки від більших рослиноїдних риб. Види, що живляться планктоном, не становлять для них конкуренції. Інші риби, наприклад щетинозуб-пінцетник, захищають тільки свої нічні схованки. Рибки даніо створюють цілі ієрархічні співтовариства і всією групою захищають свою територію.

Харчова поведінка

Європейський вудильник під час полювання використовує несподіваний прийом.

Вудильник належить до ряду вудильникоподібних риб, представники якого завжди носять із собою «вудку» — довгий передній промінь спинного плавця. На кінці рухомого променя розміщений м’ясистий виріст, що служить приманкою для здобичі. Коли європейський вудильник водить ним з боку в бік, виріст нагадує черв’яка, що плаває у воді. Риби, які пропливають неподалік, зазвичай не відмовляються від спокусливої пропозиції.

«Вудилища» глибоководних видів морських чортів мають на собі приманку, що світить-ся. Риба, яка стежить за рухами приманки, наближається до неї немов загіпнотизована, не помі-чаючи хижака, який заманює її прямо собі в рот. Невдовзі слідує швидкий випад, і жертва спіймана. Неозброєним оком людина цього випаду навіть не помічає. Морський чорт при цьому за-лишається нерухомим — він тільки блискавично розкриває пащу і всмоктує всередину величезну кількість води, що захоплює за собою необережну жертву. В утвореному вирі жертві нічого іншого не залишається, як опинитися прямо в пащі власника хитромудрого пристосування. Непримхливий морський чорт пожирає все, що опиняється в межах досяжності його пащі.

Сезонні явища в житті риб 

Нерест риб — це сезонне явище, тобто таке, яке відбувається у певних видів у певну пору року. Окрім нересту, у риб протягом року спостерігаються й інші сезонні явища, а саме: післянерестовий нагул та зимівля. Віднерестившись, риби активно поновлюють запаси поживних речовин у своєму тілі. Для цього вони з місць нересту повертаються до постійних місць оселення. Там у риб починається нагул, тобто інтенсивний ріст та запасання поживних речовин, які потрібні, щоб підготуватися до наступного нересту.

Узимку в риб, як і у всіх інших холоднокровних тварин, різко знижується активність. Вони знаходять найтепліші місця у водоймах (наприклад, ями на дні). Якщо водойма вкрита кри-гою і біля поверхні температура води становить близько 0 °С, то в ямах вона вища. Зимовий пе-ріод для риб дуже важкий: у водоймах не вистачає їжі, льодостав перешкоджає надходженню кисню з повітря до води (до того ж узимку водяні рослини майже не виділяють кисню). Тому тривалий льодостав може спричинити масову загибель риби.

Поміркуйте

— Що необхідно робити, щоб допомогти рибам у цей період?

 Вставте пропущені в тексті слова.

Органи розмноження самок — … , у них дозрівають … . У самців органи розмноження — … , у них дозрівають … . Запліднення … , тобто відбувається прямо у … . Самка викидає … , а самець поливає їх … . Для деяких риб характерне живородіння. Це такі риби, як …. Риби, які не піклуються про потомство, наприклад … , відкладають велику кількість ікринок. Риби, які охороняють ікринки або мальків, наприклад … , відкладають мало ікринок.

— Як ви гадаєте, що вигідніше: відкладати багато ікри і не турбуватися про неї чи турбу-ватися про невеличку кладку? Чи можна однозначно відповісти на це запитання?

Бажаю успіхів!