середа, 7 березня 2018 р.

Знову об'єктом вивчення на уроці біології стають кімнатні рослини, або вивчаємо папоротеподібні

Дивна в лісі є трава –
Не лопух, не кропива.
Коли хочуть щастя влітку
Все шукають його квітку.
Хоч півсвіту обійди –
Того цвіту не знайти
Існує легенда, що папороть цвіте раз на рік, в ніч на Івана Купала. За легендою, той, хто знайде квітку папороті, може загадати будь-яке бажання, може розуміти мову будь-якого живого створіння, може бачити, де заховані в землі скарби, і здобути їх.
Але, шестикласники вже знають, що папоротеподібні, як і мохоподібні, хвощеподібні та плауноподібні, належать до вищих спорових рослин.

Папороті - це вищі спорові (в основному трав’янисті) рослини, достатньо широко розповсюджені: їх налічується близько 10–15 тис. видів.
Краще один раз побачити, чим сто разів почути. Отже, об'єктом вивчення папоротеподібних стала кімнатна папороть нефролепіс. На рослині діти знайшли і за допомогою лупи роздивилися соруси - місце де утворюються і дозрівають спори.



Папороть має корені, коротке стебло й листя. Корені додаткові, вони розвиваються зі стебла замість відмерлого кореня зародка. Стебло представлене коротким дерев’янистим кореневищем. Стебла багаторічні, на них щороку виростає нове листя. Точка зростання розташована на вершині кореневища, і весною з неї виходить пучок нового листя. Розмножуються папоротеподібні вегетативно, безстатево (спорами) та статевим способами.

Листок папороті виконує функції фотосинтезу й спороношення. Улітку на нижньому боці листка з’являються коричневі горбики — соруси (групи спорангіїв), у яких утворюються й дозрівають спори.

Доспілі спори розносяться вітром, проростають, утворюючи серцеподібну зелену пластинку - заросток, який має в поперечнику 2–4 мм. Заросток прикріплюється до ґрунту ризоїдами. На нижньому його боці утворюються статеві органи: архегонії (жіночі) та антеридії (чоловічі). У них дозрівають жіночі та чоловічі статеві клітини. Запліднення відбувається за наявності вологи (дощ або рясна роса), яка затримується під заростком.
Із зиготи розвивається зародок, який має первинний корінець, стебельце та листок. Спочатку зародок прикріплений до заростка й одержує від нього поживні речовини. Потім він закріплюється в ґрунті, і з нього формується доросла рослина.
Таким чином, під час розвитку папороті відбувається чергування двох поколінь, що різко відрізняються між собою. Листкостеблова рослина, на якій утворюються спори, називається спорофітом і є нестатевим поколінням. Воно в папороті переважає. Статеве покоління — заросток (гаметофіт) — представлене невеликою зеленою пластинкою.