Біоманія

Екскурсія до Ботанічного саду імені  академіка О. Фоміна, або відкриваємо безмежний світ природи

В рамках Всеукраїнських  GLOBE Ігор 2019 відбулися цікаві і пізнавальні екскурсії. Одна з них - до Ботанічного саду імені академіка Олександра Фоміна.

Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка - заснований в 1839 році - є одним із найстаріших ботанічних закладів України.

Це науково-дослідна, навчальна, освітня, природоохоронна установа, яка має за мету збереження, вивчення та збагачення рослинних ресурсів регіону видами місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій. Сад прилягає до головного «червоного» корпусу Національного університету ім. Т.Г. Шевченка (спочатку університету Святого Володимира), тому його часто називають також «університетським» садом.

Біля центрального корпусу КНУ ім. Т.Г. Шевченка

В оранжереї субропічних рослин. Позаду бамбук

Магнолія - останні квіти

У колекціях ботанічного саду налічується близько 10 тисяч видів, форм і сортів різних рослин. В оранжерейному комплексі зібрано велику кількість тропічних і субтропічних рослин, найстарші й найвищі в колишньому Радянському Союзі екземпляри пальм, для яких 1977 року збудовано найвищий в світі 30-метровий кліматрон.

У відкритому ґрунті росте багато реліктових і ендемічних видів рослин з різних районів світу.
При ботанічному саду існує 8 наукових відділів, що проводять дослідження в галузі інтродукції й акліматизації рослин, займаються питаннями охорони, збагачення та раціонального використовування рослинних ресурсів тощо, є групи ландшафтної архітектури, захисту рослин від хвороб і шкідників, насіннєва лабораторія. В Ботанічному саду в різні часи працювали такі відомі вчені, як Ернст-Рудольф Траутфеттер, Панас Рогович, Іван Шмальгаузен, Олександр Фомін, Сергій Навашин, Микола Холодний, Дмитро Зеров, Віра Протопопова та інші.
Чорний горіх. З цією рослиною працював сам Сергій Навашин. Так, так - автор подвійного запліднення квіткових рослин.

Чорний горіх

Майже чверть століття керував садом академік А.В. Фомін, який створив журнал «Вісник Київського ботанічного саду» і популяризував, таким чином, ботанічну науку. Він зробив неоціненний внесок у науково-дослідну роботу, а завдяки його організаційної діяльності сад вижив у важкі роки першої Світової війни, особливо в сувору зиму 1919-1920 року. Його ім'ям Ботанічний сад був названий після його смерті. Важкі часи пережив сад під час Другої світової війни. Дерева вирубали на дрова, постраждало і загинуло багато цінних рослин. Після звільнення Києва в 1943 році почалася активна робота по відновленню саду, і в травні 1944 року він був відкритий для відвідування.

Сьогодні Ботанічний сад залишається науково-дослідним підрозділом Національного державного університету ім. Т.Г. Шевченка, де студенти проходять практику з ботаніки, а для дітей та школярів, учнів коледжів, юних натуралістів проводяться спеціальні пізнавальні екскурсії,  які відкривають їм безмежно багатий світ природи і його неоціненне значення для духовного формування молодого покоління.