Біоманія

День села в Лемешівці

Замість сцени –  альтанка, замість  святкової зали –подвір'я дитячого садочка «Яблунька».  Подвір'я  дитячого садочка, де відбувалося свято, майорів виробами талановитих жителів села.  Сьогодні нашому селу Лемешівка виповнилося 375 років. Селяни люблять рідне село і гордяться тим, що власноруч творять його історію.

У  Лемешівці  мешкає  близько 900 осіб. Та на свято приїхали гості з сусідніх сіл, колишні  лемешівці  та й просто діти до своїх батьків. Гостей зустрічали запашними короваями, спеченими власноруч мешканцями Лемешівки.

Розпочалося  свято з благословення настоятеля Свято-Покровської церкви протоієрея Георгія Бойко. Разом з священиком  молилась уся громада села. Пролунала молитва «Отче наш»,  яка поєднала  дітей  і батьків, молодь і поважну старість. 

До привітань почергово приєднались сільський голова Желіба Л.Ю., голова районної державної адміністрації Дерунець О.Ф., генеральний директор СТОВ «Годунівське»  Лісовий В.Г., голова фермерського господарства  «Зернівка» Бойко А.Б.

До урочистого концерту підійшли з творчістю.  Готувалися серйозно. Адже таке дійство у селян буває практично раз на рік. Ведучі концерту від усього серця вітали теплими словами односельчан.  Свято продовжилося врученням грамот, подяк, подарунків знаним людям села.

Згадали і тих хто народився цьогоріч в селі, і хто став на весільний рушник. Цікавим був розіграш  лотереї.  Без подарунків не залишилися місцева пошта та лікарня. А от для місцевого дитячого садочка  генеральний директор СТОВ «Годунівське» Лісовий В.Г. презентував телевізор. 

Музичні композиції, які публіка вітала щирими оплесками, присвячувалися і коханню, і рідному краю, і звичайно рідними матерям. 

Окрім концерту гості та жителі Лемешівки  могли пригоститися фірмовою польовою кашею та шашликами.

Це щоб свято було запальним і теплим,  закінчили запальними танцями.. Тут вже повна воля усім поколінням: і старшому, і молодшому.

Спливло багато часу. Нині ми живемо в оновленому селі. Але пам’ятаємо що споконвіку наша лемешівська  земля плекала дорідні врожаї.  Окрема подяку нашим односельцям, які слідкують за порядком біля своїх осель та присадибних ділянок, продовжують естафету ветеранів наші діти та онуки, молоді спеціалісти, а значить село живе і буде жити, допоки цвітуть сади, колосяться щедрі хлібні поля, сміються діти, лунають пісні.

З певною відвертістю можна говорити, що тільки тоді, коли кожний житель села, усвідомить що він живе у своєму селі Лемешівка, а не просто в селі, можна буде сподіватись на розквіт нашої прекрасної «малої» Батьківщини і тільки тоді, коли з’явиться гордість за своє село — кожний стане добрішим, культурнішим, а разом з тим буде розвиватись і культура нашого села. Ось така вона Лемешівка - рідна, неповторна, найкраща в світі. Тут найвище небо — небачені блакиті. Люди найгостинніші. Любімо свою батьківщину, цінуймо її і неодмінно, в подумах і в сьогоденній праці повертаймося до неї, нашої Лемешівки! Нехай цей пульс часу збережеться в цій зустрічі, стане звітом нащадкам і водночас мудрим словом до них, порадою і заповітом, як берегти ту землю на якій народився, живеш і працюєш.